СпільноЛюди

СпільноSpace – для людей і про людей. Освіта і зростання – це лише завдання, яке ми ставимо перед собою, в основі усього теплі взаємини. За ці роки ми поступово зібрали ком’юніті – це батьки, діти, друзі, колеги та єдинодумці. Хтось приходить і залишається, хтось рухається далі окремо, але кожен залишає свій відбиток у нашій спільноті. І завжди приємно, коли думки про нас виходять назовні.

Батьки


Наталія голуб
мама макара, 11 років, 3-ій рік у спільношколі

Просто та одночасно складно відповісти на питання чому саме Спільношкола.

Більше...

Це ж стосується поглядів на життя, на майбутнє, твого бажання – чого ти хочеш для своєї дитини. Є багато факторів, які впливають на цей вибір. Макар тут четвертий рік і йому дуже подобається, а це найголовніше. Він вчиться зі своєю швидкістю,  відчуває повагу до себе, може впливати на процеси. Чого ще можна бажати для здорового зростання хлопчика ? Але, особисто для мене, найважливіша особливість цієї школи у тому, що дитині дозволяють та допомагають бути собою, проходити  різні кризи, вирощувати внутрішній стержень, взаємодіяти у команді та вміти використовувати ресурси. Про те, як саме це відбувається, з яким глибоким сенсом – це бачиш тільки зсередини. Я щиро бажаю Макару розуміти та відчувати себе, зростати вільною людиною, вміти жити у світі, який швидко змінюється. Тому ми у Спільношколі, бо нас об’єднують однакові цінності.


Варвара шульга
мама федора, 10 років, у спільношколі з 2018 року

Единственная школа в Киеве, которой я с радостью доверяю образование и воспитание

Більше

сына. Это не просто школа, это особая среда, в которой дети чувствуют поддержку, ощущают свою значимость и идут своей дорогой, находясь при этом в месте, где выбор ребёнка уважается, а мнение ценится. Ещё это особые отношения между школой, ребёнком и родителями. Здесь нет обычных бесполезных родительских собраний, зато есть серия душевных и продуктивных встреч на троих. Каникулы проходят в иные даты, нежели в обычных школах и всегда есть возможность съездить в поездку в разрез с основным потоком путешественников.
Неоднократно Федя говорил, что в школе он хочет жить. Расстраивается, если привожу позже открытия и забираю раньше закрытия школы. Это для меня наилучший индикатор того, что сын в том месте, где ему хорошо, где ему рады, где он чувствует поддержку и принятие. По моему мнению, именно в такой атмосфере обучение становится максимально эффективным.
Трудно описать всё в нескольких предложениях, однако Спильношкола – уникальный образовательный  проект, в который я искренне верю и поддерживаю


Сергій та Катерина ГРУНТ

БАТЬКИ МИХАЙЛА, 8 РОКІВ, 3 РОКИ У СПІЛЬНОШКОЛІ

Спільношкола – чи не єдиний зразок школи з ціннісним підходом до навчання дітей.

Більше...

Навіть не навчання, а вирощування допомогають дітям вирости у здорових, щасливих, успішних дорослих, пристосованих до життя в наші буремні і постійно змінні часи.
Підтримуємо все, що ви робите для дітей та для освіти в нашій країні!

ГО «Новий Формат Освіти» та проект «Спільношкола» – це найкраще, що може статися з нами, бо ви змінюєте суспільство без агресії та насильства.
Ми з Вами всім серцем та обома руками!


Євгеній Васюк
Тато Вероніки та Аріни, які 1,5 роки навчалися у Спільношколі, проживають нині в США

“Спільношкола” одна з небагатьох, що вдало поєднує кращі тенденції навчання

Більше...

з адаптивністю до потреб школярів (чи може й суспільства). До речі, одна з небагатьох шкіл у світі, що впровадила Аgile у навчальний процес. Хоча трансформації даються не легко, так тримати!


ТЕТЯНА САНІНА
мама ЛУКИ, НАВЧАЄТЬСЯ З 2015 РОКУ

Для мене Спільношкола – це школа, в якій я хотіла би вчитись сама, якби була зараз дитиною.

Більше...

Щоби дорослі сприймали мене та мої потреби і бажання серйозно, щоби у мене був простір для самовираження, але водночас і рамки для того, щоби я навчилась взаємодіяти з іншими та світом. Це не легко, бути матір’ю спільношколяра, бо він точно знає, що він має право не хотіти і право вибирати. Але це радісно, бо ми говоримо на рівних і краще розуміємо одне одного.


Ірина СКОРУПИЧ
мама МИКИТИ, 6-ИЙ рІК У СПІЛЬНОШКОЛІ

Найбільш я ціную в школі свободу вибору, відсутність страхів, що тебе сваритимуть, повагу до дітей.

Більше

Дорослі дуже включені в процеси та події, вони спостережливі і нічого не проходить повз них. На все звертають увагу і знають, як подолати труднощі, де допомогти, а коли краще не заважати. Діти вчаться на власному досвіді, зростають, роблять якісь помилки, їм дозволено проявляти почуття та емоції різного спектру. 

Так, є школи, де знання відскакують від зубів, але це не є моя ціль. Для мене важливіше те, що мій син здобуває і проживає модель дорослого життя, отримує безцінний досвід, але у дитячому варіанті та у власному темпі. 


Софія Богатчук
мама Марка, 7 років, навчається з 2018 року

Я шукала школу для свого сина, де він зможе вільно розвиватися і не буде загнаний в рамки.

Більше...

Де його будуть оточувати щасливі дорослі, яким не байдуже, які люблять свою справу, життя і дітей. Я керувалася своїми цінностями: свобода, любов та повага до всього. А отримала це все і навіть більше. Спільношкола – якийсь космос, де все настільки глобальне і масштабне, що я досі не можу в голові це по поличкам розкласти і сказати 3-ма реченнями. І від того я кайфую.


Ольга Зятєва
мама Олексія, 7 РОКІВ, ПЕРШИЙ РІК У СПІЛЬНОШКОЛІ

Довго шукали школу, де б, у першу чергу, була повага до дитини, як до особистості,

Більше...

де б не фарширували знаннями, а вчили вчитися і любити сам процес. Намагалися потрапити до вас в минулому році в перший клас, але не було вільних місць і ми набралися «досвіду» і вражень в іншій школі. Тепер насолоджуємось процесом навчання у Спільношколі, цінуючи, напевно, більше, ніж цінували б, потрапивши торік.


Антоніна машина
мама ПЛАТОНА, 11 РОКІВ, ПЕРШИЙ РІК У СПІЛЬНОШКОЛІ

Дитина навчається всього другий місяц, але вже чітко видно зміни.

Більше...

Зміни у поведінці (став набагато спокійніший), зміни у ставленні до навчання. Дитина почала читати, хоча раніше це було щось ненависне. Дуже задоволена, що було прийнято рішення зміни школи на користь Спільношколи.


Катерина Куршинова
мама андрія, 10 років, навчалися у школі з 2017 по 2020 рік

Мой ребёнок учился в этой школе 2,5 года и я хорошо знаю, чем является этот проект, знаю Анастасию и её команду.

Більше

Моё знание о том, что здесь не продаются интересы ребёнка и каждая гривна идёт во благо. Эта развивающаяся система – лучшее, что я видела в сфере образования. Я знаю, в нашей стране и вообще в постсоветском пространстве образования легко выглядеть лучше, чем госшкола, где один учитель на 30 детей придумывает, как сделать происходящее в классе хоть немного похожим на образовательный процесс (а перед сколькими им отвечать – администрация, родители…за гроши и зачастую при отсутствии должного уважения). Легко выглядеть лучше – стоит только уменьшить количество детей на одного учителя до 6-8 человек, платить учителю более-менее приличную зп – и вот уже у ребёнка больше благожелательного внимания учителя, более личностно ориентированный подход. Что ещё? Повкуснее еда – и школа тоже лучше выглядит…охрана, бассейн, развозка – это товар на плательщика побогаче…Но слишком многие школы, начиная деятельность с благими целями, скатывались в финансовую зависимость от тех, кто платит – идя на уступки, подстраиваясь, и в итоге вырождаясь непонятно во что…что-то, где благо ребёнка определяют люди, не погружённые в процессы, не видящие цельной картины, не специалисты. Требующие за свои деньги быстрых и красивых результатов, быстро прекратить вот это и начать делать вот это. Скатиться легко, если школа – это всё, что ты делаешь. И легче держаться, если, действительно, деятельность не ограничивается управлением школой, если деятельность и планы масштабней – включая участие в разработке законодательной базы для образовательной системы. Когда видение происходящего – шире, чем видение управляющего и кормящегося с “поместья”. Для того, чтобы не скатиться в эту яму, нужно очень ясное видение цели, чёткая ценностная система.

Команда


Анастасія Киреєва
фундаторка, авторка концепції

Ми віримо, що коли дитина знаходиться там, де підтримують її прояв волі, інтересів, вона може розвиватися.

Більше...

Традиційна школа зазвичай виходить з того, що є соціальні норми або очікування системи від дитини. І всі зусилля витрачаються на те, щоб бажана соціальна поведінка та запрограмований прогрес були реалізовані. Діти в цьому випадку – об`єкти впливу. Їм потрібно підлаштовуватись та відштовхуватись від чиєїсь волі, щоб отримати заохочення в оцінках, похвалі батьків та вчителів тощо.

При людино-центрованому підході ми намагаємося якомога гармонійніше відкрити усе те, що сховане всередині та надати простір для його зростання. Ми віримо, що коли дитина знаходиться там, де підтримують її прояв волі, інтересів, вона може розвиватися. І сподіваємось, що Спільношкола є для наших учнів таким місцем.


Ганна Усова

керівниця навчальної програми

Навіть найменші діти приходять до школи вже з суттєвим попереднім досвідом – перших спроб і помилок, відносин в родині, підтримки чи осудження. 

Більше...

І спираючись на цей досвід, кожен своєю мірою та шляхом прагне дізнаватися нове, цікавиться навколишнім світом та людьми. Саме про це “Born to learn”, адже немає моменту, коли ти різко почав навчання, сівши за парту, як немає і завершення, бо навчання продовжується все життя.

У нас немає класів та оцінок. Спільношколярі навчаються в динамічних різновікових групах, що формуються на певний час чи то для вивчення певної дисципліни, чи участі в курсах та на лекціях, велику частину часу проводять, реалізуючи різноманітні проєкти, мають час для вільного спілкування та гри. А крім цього отримують підтримку від дорослого – педагога, тьютора.

 

 


Кіра Бобко
викладач, академічний куратор

Якось одного зимового дня моя чарівна колегаВалентина запросила мене в гості до Спільношколи. Мені звичайно ж стало дуже цікаво, бо Валентина була для мене завжди і є зараз взірцем і світлом в педагогічній професії.

Більше

Як зазвичай, поточна робота, рутина, справи заважали і кілька місяців я не могла знайти час на цей візит. Валентина запросила мене вдруге і мені вже було просто соромно відкладати, тому ми таки зустрілися.

З порогу Спільношкола виглядала для мене як місце, про яке ти думаєш  «Оце так! Та тут же все настільки інакше!» Дуже хотілося повернутися, бо це «інакше» суттєво контрастувало з тим місцем, в якому я працювала на той час і в якому я себе відчувала неначе в болоті.

Коли ти починаєш працювати у Спільношколі, активніше включатися в усі процеси виникає інша думка – «А що, так можна було?» Ця думка не полишала мене перші пів року, також трохи переслідував страх та невпевненість в своїх діях та рішеннях. «А чи роблю я все правильно? Чи роблю так, як треба? А чи так тут прийнято робити?» Такий етап адаптації чекає на всіх нових членів команди, бо серед спектру підходів та методик школи немає «чарівної пігулки» або кнопочки, яку ти натискаєш і все працює як треба, немає інструкції, яку можна прочитати за пів години і вже бути в курсі всього. «Навчання протягом життя» – це принцип, про який ти не забуваєш ні на мить, працюючи в Спільношколі.

Дуже швидко я адаптувалась та зрозуміла, що «можна все» – все, що не виходить за рамки людиноцентричного підходу та наукових засад Спільношколи. Також зрозуміла, що поруч з тобою команда, на яку можна спертися та до порад якої прислухатися.

За що я люблю і ціную Спільношколу зараз?

– Тут немає недолугої системи оцінювання, яка є в більшості шкіл світу, а є система фідбеків на прогрес та роботу дитини.

– Тут немає беззмістовних правил та вимог, а є правила, які затверджуються та приймаються усією спільнотою дорослих та дітей.

– Тут є мета навчання, яка не йде в розріз з потребами та вимогами сучасного суспільства

– Тут немає страху змін та інновацій

– Тут атмосфера любові та поваги до людини, яка має право на власні вибори

– Тут не консьерж-сервіс, а школа, колектив та підходи якої поважають та приймають батьки.

– Тут cutting edge освітньої системи!


Вікторія елуар
викладач, академічний куратор

Як часто ми дивимось на країни Заходу із бажанням, щоб Україна хоча б трохи наблизилась до їхнього рівня життя та свідомості.

Більше...

В той час, як весь світ відкривається, об‘єднується заради підтримки одне одного, наше суспільство чомусь, навпаки, намагається відгородитися парканами, розділити дітей на різні сорти. Із скандинавського досвіду, який мені пощастило пережити на собі: дитиноцентризм і безумовні права у всіх дітей. Незалежно від раси, достатку, інших ознак. Немає парканів для дітей, немає місць, куди дитині пройти не можна. Це нормально, цивілізовано, по-дорослому. В Швеції є комунальні та приватні школи. Жодному громадянину країни не спаде на думку ставитись упереджено до дітей, звідки б вони не прибули. Ми будуємо паркани від власних співгромадян, а потім їдемо «туди» і дивуємось, чому «вони» краще живуть. Спільношкола – це найкраще, що сталося зі мною в Україні, бо тут я почуваюся, як в шведській школі. Ціную, люблю, бажаю все здолати.


Роман філіпішин
тьютор в Спільношколі з 2017 року

Що може бути кращим за можливість змінювати майбутнє?

Більше...

Саме цим можу описати свої почуття від роботи у Спільношколі.

Маючи диплом магістра у руках та відчуття, що система працює неправильно постало питання, а що хочу сам?

І через випадок, наші долі зі Спільношколою  перетнулися. Свіжого випускника юридичного, який працював із дітьми та маленького простору із великою ідеєю.

За ці роки Ми зросли. Простір, ідея і кожен у Спільношколі.

Нічого не дає більшої енергії, ніж бачення змін на краще та майбутнього.

Коли віриш у те, що твої дії можуть допомогти дітям знайти кращий шлях.


Світлана МИГАЛЬ
тьютор, МЕНЕДЖЕР КОМУНІКАЦІЙ

Дітям у шкільному середовищі надзвичайно потрібна людина, здатна побачити їх проблему і якнайшвидше відгукнутися на неї.

Більше...

Дитячий сміх, обговорення, галас, швидке переміщення по простору – ось що мені запам’яталося, коли я вперше познайомилася зі Спільношколярами. Це  був день, коли діти презентували свої проєкти батькам та друзям, тому перед початком тривали останні приготування. У просторі відчувалась невимушена атмосфера, щира підтримка один одно і я подумала: «Ось вона! Школа створена, для дітей». Так, це місце для експериментів, досліджень, становлення особистості.

 

Зростаючи, діти рухаються нелінійно у своєму розвитку. Працюючи тьютором, мені подобається спостерігати за дитячими експериментами, спробами та діями. Ми зі свого боку заохочуємо будь-які починання на шляху до розвитку та допомагаємо зробити процес знання явним, підтримуємо. Коли дитина почувається комфортно, їй нічого не бракує – вона досліджує і розвивається.  


Ріна Резнік
тьютор, лектор

Тьютор у Спільношколі – це свідомий і живий дорослий, який включений у життя простору, до нього завжди можна звернутися.

Більше...

Ти знаєш всіх дітей в обличчя, чим вони цікавляться, намагаєшся допомогти їм зрозуміти, куди їм гармонійніше рухатися. І можеш їх підтримати, нагадати, що у них усе виходить класно.

Головний діяч простору – дитина. І кожен тьютор усвідомлює це дуже глибоко. Діти в Спільношколі добре розуміють себе, швидко починають рефлексувати свої стани, знають, що вони роблять і навіщо. І ця чесність із собою створює загальну ауру довіри. Цих дітей неможливо змусити щось робити, зокрема прийти на твою лекцію.

Я намагаюся робити свої заняття такими, щоб на них дійсно хотілося ходити, щоб це було весело, пізнавально і невимушено. Коли на зоології ми знайомились з комахами, ми препарували таргана. Діти були в захваті! Ще у мене на лекціях була жаба та справжній лабораторний пацюк, його всі так полюбили, що він тепер у нас частий гість.

Пробувши тут рік, я дуже чітко усвідомлюю, як я сильно зросла, змінилася. І у мене немає жодного приводу, щоб піти. Це місце мені допомогло, навіть коли було дуже складно, наприклад, на карантині.

 

Друзі


Євгенія Пірог
письменниця, автор-організатор Всеукраїнської ініціативи “Додай читання”

“спільно” – це мега точно!

Більше...

Добре пам’ятаю, ще коли був “Дивосвіт”, Анастасія запроваджувала там освітній напрямок як надважливий у розвитку дитини. Навіть ФБ сьогодні нагадав про книжкові шпаківні, які там тоді з’явилися, і цікавезні зустрічі дітей з письменниками та художниками у рамках Всеукраїнської ініціативи “Додай читання”, казковими співтворцями альманаху “Блискуче перо”. Це було круто!

Згодом ваші ідеї та наполегливість втілилися у флагманську історію Спільношкола – і це було суперово! Цікаво спостерігати за розвитком, дієвими результатами, маю надію долучатися за нагоди. Все буде подолано, Настю, бо “спільно” – це мега точно!


Тетяна Новицька
PhD, бізнес-консультант, командний коуч. співпрацюємо з 2016 р.

 

 

Більше

Для мене поняття “команда” – це не пусті слова. Коли я працювала у великому бізнесі, в українських і іноземних компаніях, я створювала і розвивала команди, вела їх до успіху, і деякі ставали лідерами ринків. Я вірю в силу команди, я знаю, що саме команди можуть досягати неймовірних результатів у нашому складному і непередбачуваному світі. Мене надихає співпраця з командою Спільношколи, саме вони для мене приклад сучасної творчості, невтомного пошуку нових шляхів, джерело розвитку не тільки дітей і батьків, а і формування в суспільстві як самої нової школи, так і відношення до неї. Мене надихає їх чесність, відкритість і щирість як до себе, так і до оточуючого світу.

Діти


Настя Безугла
14 років

Фішка школи у тому, що тебе тут ніхто не змушує нічого робити.

Більше...

Я провчилася 6 класів у звичайних школах. Дуже багато за ці роки пережила, кепських моментів було більше, ніж хороших. Коли я прийшла у Спільношколу, я багато плакала і говорила з психологом. Але потім у мене все налаштувалося, я дійсно влилася у темп, ритм цієї школи. І я себе тут почуваю комфортно, як риба у воді. А весь той біль, який я пережила, у мене майже зник.

Думаю, це через людей, які мені тут допомогли. У нас є тьютори, вони слідкують за порядком у просторі. Ще вони можуть морально підтримати, просто поговорити з тобою, вислухати твої проблеми, і тобі стане краще.

Фішка школи у тому, що тебе тут ніхто не змушує нічого робити. Ти навчаєшся тому, що тобі воно треба. А якщо не зробиш – то це на твоїй совісті. Ти ніби сам здобуваєш знання, але у тебе є опора, яка тобі допоможе, це викладачі. Я їх обожнюю і поважаю, вони мене зацікавили тим, що раніше мені не подобалось.

За що я люблю Спільношколу? За людей, за те, що тут мене розуміють, сприймають, спілкуються зі мною. Тут мені повернули довіру.

.


Марія Касьяненко

10 років


Микита Скорупич

10 років


Софія Бухалова

12 років

Всім привіт! Моє ім’я Соня! Я вже дуже давно вчусь в Спільношколі, цілих 4 роки, і я сміливо можу сказати, що це сама класна школа у світі!

Більше...

Ми тут вчимося приймати спільні рішення, ходимо на екскурсії, робимо піжамні вечірки. Я відчуваю себе співавтором свого навчання та простору в цілому.  І взагалі, як на мене, це сама класна школа:)

.

Випускники


Настя Безугла
15 років

Привіт, мене звати Настя! Я волонтер Спільношколи і викладач мови жестів на дистанційному навчанні. А ще я була тут ученицею.

Більше...

Коли я перейшла навчатися у інший навчальний заклад, я почала по-іншому бачити Спільношколу та її систему. Зовсім інакше, ніж за часів учнівства. Я стала порівнювати Спільношколу з закладом, де зараз навчаюсь, і розуміти, що стільки тепла, можливостей та умов, як тут, ніде більше не вийде знайти. Я будувала своє бачення Спільношколи, здебільшого порівнюючи її з іншими державними закладами, де панують дуже традиційні методи вкладання у голову знань. Тільки тепер почала розуміти, яку кількість можливостей я не використовувала, коли вчилася тут. І наскільки у Спільношколі все насправді тепло, гарно і атмосферно.

 

Атмосфера великої сім’ї. Дуже різної й водночас дружньої. Мене приємно дивує, яким чином всі ці люди, різні, як планети, так тепло комунікують і допомагають один одному. Заходиш у Спільношколу і починаєш усміхатися, не зважаючи на те, який у тебе сьогодні був настрій.

 

Саме тому я повернулась сюди у якості волонтера. Хочу розповісти дітям про можливості, які я не використала у свій час. Хочу спостерігати за їхніми успіхами та відчувати себе частиною великої сім’ї. Вчити дітей різним важливим речам і радіти з ними через їхні успіхи. Ніколи не очікувала від себе бажання працювати і контактувати довгий час з дітьми, але, спробувавши, надихнулась людьми які працюють у Спільношколі, ідеями, що панують тут, і самими спільношколярами.